1. Який має відношення до зірок, властивий зіркам, що стосується зірок.
2. Який містить зображення зірок, прикрашений зірками.
3. Переносно: блискучий, видатний, чудовий, що сяє, як зірка.
-
зорлина
Зорлина — власна назва українського народного весняного обрядового танцю-гри, що символізує пробудження природи та має аграрно-магічний характер; традиційно виконується дівчатами та жінками, часто з елементами дійства та співом веснянок.
Зорлина — власна назва музичної мелодії, пісні або танцювального мотиву, що супроводжує однойменний весняний обряд.
Зорлина — в переносному значенні: символ весни, молодості, відродження та краси, що походить від образу однойменного обряду.
-
зоркий
1. (Про зір) такий, що добре бачить навіть на великій відстані або при слабкому освітленні; гостроокий.
2. (Перен.) такий, що здатний передбачати, вгадувати майбутнє або розуміти глибинну суть явищ; проникливий, прозорливий.
-
зоритися
1. (про зорі) З’являтися на небі, починати світити (про зорі).
2. (перен., розм.) Виникати, з’являтися (про думки, почуття, надії тощо).
3. (перен., розм.) Виділятися, помічатися серед іншого; виблискувати, сяяти (про очі, погляд).
-
зорити
1. (діал.) Те саме, що зоріти — дивитися пильно, вдивлятися, вглядатися.
2. (діал., перен.) Шукати, намагатися знайти щось очима; визирати, виглядати.
-
зорит
1. (астрономія) рідкісний мінерал, силікат цирконію, що містить також кальцій, натрій та залізо; названий на честь американського мінералога Джорджа Зори (George Zor).
2. (історичне) одна з назв мінералу циркону, що вживалася в науковій літературі XIX — початку XX століття.
-
зористий
1. Який має відношення до зорі, властивий зорі; зоряний.
2. Який сяє, блищить, як зоря; яскравий, сяючий.
3. Переносно: видатний, чудовий, що вирізняється своїми якостями; блискучий.
-
зориночка
1. Зменшувально-пестлива форма від власного імені Зоря, що вживається як звернення або для вираження ласки.
2. (переносно) Ласкаве або поетичне найменування ранкової або вечірньої зорі, зірочки.
-
зоринка
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “зоря” — невелика зоря, яскрава цятка світла на нічному небі.
2. Переносно: про когось або щось, що сяє, вирізняється красою, добротою або надією, наче зірка (наприклад, про дитину, кохану людину).
3. Власна назва: рідкісне жіноче ім’я.
-
зорини
1. (у фольклорі) зірочки, маленькі зірки; часто вживається в поетичних текстах та народних піснях для позначення небесних світил.
2. (переносно, рідко) очі, погляд, що сяє, блищить; вислів, що підкреслює яскравість чи виразність чиїхось очей.