1. (діал.) Зоря, невелика зірка на небосхилі; також — світло зорі.
2. (поет.) Переносно: втілення чогось яскравого, прекрасного, доброго або натхненного; ідеал, маяк.
3. (власна назва) Рідкісне жіноче ім’я.
Словник Української Мови
1. (діал.) Зоря, невелика зірка на небосхилі; також — світло зорі.
2. (поет.) Переносно: втілення чогось яскравого, прекрасного, доброго або натхненного; ідеал, маяк.
3. (власна назва) Рідкісне жіноче ім’я.
1. (діал.) Те саме, що зоряний — такий, що має багато зірок, вкритий зорями (про небо, ніч).
2. (перен., поет.) Блискучий, сяючий, чудовий; такий, що нагадує зоряне сяйво.
Процес формування зір із міжзоряного газу та пилу під дією гравітаційних сил.
1. (астрономічний термін) Рідкісне явище, при якому зоря (переважно нейтронна) зазнає різких змін у своїй структурі або обертанні, що супроводжується викидом енергії у вигляді гравітаційних хвиль та, іноді, електромагнітного випромінювання.
2. (фантастика, переносне) Катастрофічна подія космічного масштабу, що призводить до руйнування або колапсу зорі; також може вживатися як власна назва для художніх творів, техніки чи явищ у науковій фантастиці.
1. Жіноче особове ім’я слов’янського походження, утворене шляхом злиття основ слів «зоря» та «слава»; означає «славетна, як зоря» або «та, чия слава сяє, як зоря».
2. Поетичний символ або епітет, що вживається для позначення жінки чи явища, що оспівується, прославляється, сяє славою.
1. Властивість або стан, за якого об’єкт має форму, вигляд або сяйво, подібні до зорі.
2. У ботаніці: характеристика квітки, віночок якої має радіальну симетрію та форму, що нагадує зірку (наприклад, у гвоздики, картоплі), протилежність білатеральній симетрії (дзьобоподібності).
Який має форму зірки, схожий на зірку.
У ботаніці: що має форму зірки, з променями, що розходяться від центру (про пелюстки, листя тощо).
У медицині та біології: що має зірчасту форму (про клітини, структури).
1. Той, хто здійснює космічні польоти, космонавт, астронавт; космічний мандрівник.
2. Фантастичний літературний або кінематографічний персонаж, який подорожує між зорями та галактиками.
3. Заст. Мрійник, людина, що відривається від реальності у своїх фантазіях (переносне значення).
1. (космонавтика) Подорож або переміщення космічних апаратів між зорями, зоряними системами; міжзоряні польоти.
2. (фантастика) Тематичний напрям у науковій фантастиці, що описує подорожі космічних кораблів за межі Сонячної системи до інших зір.
1. Астрономічне явище, при якому на нічному небі спостерігається багато метеорів, що здаються вилітаючими з однієї точки (радіанта); метеорний потік.
2. Поетичне позначення падаючої зорі (метеора).
3. Переносно — щось, що нагадує своєю кількістю, швидкістю або красою це явище, наприклад, зорепад вогнів, зорепад іскор.