Дія за значенням дієслова «зорганізувати»; надання чому-небудь організованого, належного вигляду, упорядкування, організація.
-
зорганізовуватися
1. Ставати організованим, набувати чіткої структури, порядку або системи; упорядковуватися.
2. Об’єднуватися, створювати організацію (громадську, політичну тощо) для спільної діяльності або досягнення певної мети.
3. Формуватися, складатися в єдине ціле з окремих частин; налагоджуватися (про процеси, явища).
-
зорганізовувати
1. Створювати організацію (об’єднання, установу, структуру) для певної діяльності; засновувати, утворювати.
2. Надавати чомусь організованого, планомірного характеру; упорядковувати, налагоджувати, влаштовувати.
3. Готувати, забезпечувати проведення чогось (заходу, події тощо); влаштовувати, організувати.
-
зорганізований
1. Такий, що має чітку організацію, структуру, порядок; добре влаштований, налагоджений.
2. (Про людину) Здатний до організації, планування; дисциплінований, систематичний у своїх діях.
3. (Про групу, колектив) Об’єднаний для спільної діяльності, що діє злагоджено та цілеспрямовано.
-
зорб
1. Велика прозора сфера з подвійними стінками, всередині якої людина може пересуватися, перекидаючи її по поверхні; використовується як екстремальний атракціон.
2. Рідкісне прізвище українського походження.
-
зоратися
1. (діал.) Від дієслова “зорати” — обертатися, повертатися, повернутися кудись або до когось.
2. (перен., діал.) Звертатися до когось із проханням, скаргою; шукати в когось захисту або допомоги.
-
зорати
1. (у сільському господарстві) обробляти землю плугом або іншим знаряддям, розпушувати та перевертати верхній шар ґрунту перед посівом; орати.
2. (переносно, рідко) залишати глибокі сліди, борозни на чомусь, подібно до плуга на полі.
3. (переносно, поетично) прорізати, розтинати простір (про світло, судно тощо).
-
зораний
1. Такий, що піддавався оранню; переораний, розораний (про землю, поле).
2. У поєднанні “зоране поле”: переносно — про щось зморшкувате, покрите складками або борознами (наприклад, про обличчя, чоло).
-
зопхнути
1. Швидко і недбало покласти, засунути кудись, часто з відтінком зневаги або байдужості.
2. Відштовхнути когось, відсунути щось від себе, звільнити собі місце.
-
зопсуття
Зопсуття — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.