1. Такий, що піддавався оранню; переораний, розораний (про землю, поле).
2. У поєднанні “зоране поле”: переносно — про щось зморшкувате, покрите складками або борознами (наприклад, про обличчя, чоло).
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що піддавався оранню; переораний, розораний (про землю, поле).
2. У поєднанні “зоране поле”: переносно — про щось зморшкувате, покрите складками або борознами (наприклад, про обличчя, чоло).
Приклад 1:
Ми — стрижімо овець, діймо корів, бриндзю збиваймо, виправляймо шкіру, пустімо лошат до дійок кобилиць, Ладі і Марені 475~злучаймо телиць і биків, виходьмо із зерном у зораний степ. Все для тебе: Тераса бою і Тераса блаженства.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”