1. Який зазнав псування, пошкодження; зіпсований, псований.
2. Перен. Про людину: який має погані звички, морально розбещений.
3. Розм. Про щось неякісне, погано зроблене; невдалий.
Словник Української Мови
1. Який зазнав псування, пошкодження; зіпсований, псований.
2. Перен. Про людину: який має погані звички, морально розбещений.
3. Розм. Про щось неякісне, погано зроблене; невдалий.
1. Втратити якість, добрий стан; стати гіршим, псуватися.
2. Про людину: стати морально поганим, зіпсуватися характером, поведінкою.
3. Розм. Зазнати пошкодження, вийти з ладу (про механізм, пристрій).
1. Погіршити якість, стан чогось, зробити непридатним для використання або менш цінним; пошкодити, зіпсувати.
2. Викликати порушення нормальної діяльності, функціонування чогось; розладити, зламати.
3. Перен. Негативно вплинути на моральний стан, характер, настрої когось; розбестити, зіпсувати.
Стан або якість чогось, що було зіпсоване, пошкоджене, втратило первісні властивості або цінність.
У переносному значенні — моральна або психологічна деградація, розбещеність, втрата позитивних якостей.
1. (Про людину) Такий, що має псований, зіпсований характер; розпещений, зіпсований.
2. (Про предмет, явище) Такий, що втратив свої якості через псування; зіпсований, пошкоджений.
3. (У техніці, інформатиці) Про дані, файл або пристрій, що мають пошкодження, через які неможливо коректно їх використовувати або відтворювати.
1. (Про органічні речовини, продукти харчування) Покритися пліснявою, почати гнити через довге зберігання у вологому, задушливому середовищі; запліснявіти, зіпсуватися.
2. (Переносно, розмовне) Довго перебувати в одному стані, на одному місці, зазнаючи негативних змін; застійно існувати, перебувати без руху та розвитку.
1. (Про органічні речовини, продукти харчування) Псуватися, гнити, розкладатися внаслідок тривалого перебування у вологому, закритому середовищі, що супроводжується появою неприємного запаху.
2. (Переносно, про людину) Довго та бездіяльно перебувати в одному місці, ставати млявим, апатичним; засиджуватися.
1. Властивість за значенням прикметника “зопрілий”; стан, коли щось зопріло — стало м’яким, розмоклим, почало гнити або псуватися від вологи та тепла (переважно про хліб, продукти харчування, деревину).
2. Переносно — про стан в’ялості, млявості, апатії, фізичної або душевної розслабленості людини.
1. Який набув неприємного запаху внаслідок тривалого потіння, застою повітря або недостатньої гігієни; задушливий, спертий (про повітря, одяг, тіло).
2. Який має неприємний запах, що нагадує запах поту або застоялого повітря; важкий, несвіжий (про запах).
3. Перен. Який набув ознак застою, втратив свіжість, рухливість; задушливий, застійний (про середовище, атмосферу, відносини).
1. (про органічні речовини, продукти харчування) Псуватися, розкладатися під дією мікроорганізмів, набувати неприємного запаху й консистенції внаслідок тривалого або неправильного зберігання; гнити, протухати.
2. (перен., розм., про людину) Довго перебувати в одному стані, місці або бездіяльності, що сприймається негативно; засиджуватися, застоюватися.