1. Скорочене позначення для зоологічного центру, парку або заповідника, де утримуються та вивчаються тварини, часто з науковою, освітньою чи охоронною метою.

2. (У біології) Скорочене позначення для зооценозу — сукупності тваринних організмів, що входять до складу біоценозу та характерні для певного біотопу.

Галузь біохімії, що вивчає хімічний склад тваринних організмів, властивості та перетворення хімічних речовин у процесах їх життєдіяльності.

1. Розповсюдження насіння, плодів або спор рослин за допомогою тварин.

2. У біології — один із способів біохорії, при якому організми-зоохори (насіння, діаспори) переносяться на зовнішніх покровах (епізоохорія), всередині організму (ендозоохорія) або шляхом рознесення тваринами запасових запасів (синехорія).

1. Організми (переважно тварини), які сприяють поширенню насіння, спор або плодів рослин, переносячи їх на своєму тілі (епізоохорія) або в шлунково-кишковому тракті (ендозоохорія).

2. Рослини, насіння або плоди яких поширюються тваринами.

Зоохлорела — одноклітинна зелена водорість роду Chlorella, яка живе в симбіозі з деякими тваринами (наприклад, з прісноводними губками або інфузоріями), поселяючись усередині їхніх клітин або між ними.

1. (біол., заст.) Тваринний організм, що веде нерухомий спосіб життя, прикріплений до субстрату, схожий на рослину (наприклад, корали, губки, мшанки).

2. (іст., біол.) За застарілою класифікацією — представник підцарства найпростіших тварин (Protozoa), яких раніше відносили до рослин.

1. Сексуальне потяг або статеві стосунки між людиною та твариною; статевий зв’язок людини з твариною.

2. У біології — запилення рослин за допомогою тварин.