1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.
2. (рідк.) Дія за значенням дієслова «зселити»; переселення, виселення з певного місця.
-
зселений
1. (діалектне) той, що має сірий, землистий колір обличчя; зблідлий, змарнілий.
2. (діалектне) той, що став сірим, посірів (переважно про волосся).
-
зсадитися
1. (розм.) Спуститися, зійти вниз, зісковзнути з чогось.
2. (перен., розм.) Різко знизитися, впасти (про ціни, показники тощо).
-
зсадити
1. Змусити когось зійти з транспортного засобу, коня тощо; висадити.
2. Розм. Звільнити когось з посади, усунути від виконання обов’язків.
3. Розм. Збити, зіштовхнути когось або щось зверху вниз.
-
зсаджуватися
1. Спускатися, переміщатися зверху вниз, злазячи з чогось (коня, воза, дерева тощо).
2. Зменшуватися в об’ємі, висоті або рівні; осідати (про ґрунт, будівлю, тісто).
3. Розм. Сідати, займати місце (переважно про групу людей).
-
зсаджувати
1. Примушувати когось зійти з коня, велосипеда, воза або іншого транспортного засобу; стягати, знімати когось звідти.
2. Позбавляти посади, усувати з певної посади або становища; скидати.
3. Розмовне. Сильно лаяти, сварити когось; давати нагоняй.
-
зсаджування
1. Дія за значенням дієслова “зсаджувати” — примусове або навмисне зняття когось із коня, екіпажу, транспортного засобу або з висоти.
2. У садівництві — дія за значенням дієслова “зсаджувати”, тобто пересаджування рослин (наприклад, розсади) з тимчасового місця вирощування на постійне.
3. У техніці, будівництві — опускання, спускання, зменшення висоти або рівня чогось (наприклад, ґрунту, конструкції).
-
зсаджений
1. (про рослину) Такий, що був пересаджений з одного місця на інше для кращого росту або розмноження.
2. (про людину, тварину) Такий, що стрибнув униз з певної висоти або знаходиться в стані після такого стрибка; зіскочений.
3. (переносно, розм.) Сильно здивований, вражений; приголомшений.
-
зрітися
1. (про рослини) Дозрівати, набувати повної стиглості; доходити до стану, коли плоди, насіння або інші частини рослини готові до збору чи використання.
2. (переносно) Ставати зрілим, досконалим; досягати повного розвитку, завершеності (про ідею, задум, почуття тощо).
-
зріти
1. Ставати зрілим, дозрівати (про плоди, зерно тощо).
2. Набувати повного розвитку, досягати зрілості (про людину, її здібності, почуття тощо).
3. Формуватися, складатися, назрівати (про думки, плани, рішення тощо).