1. Примушувати когось зійти з коня, велосипеда, воза або іншого транспортного засобу; стягати, знімати когось звідти.
2. Позбавляти посади, усувати з певної посади або становища; скидати.
3. Розмовне. Сильно лаяти, сварити когось; давати нагоняй.
зсаджувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А цибатий, рудий і той, що в чалмі, відв’язали гарбу від воза, розвернули її передком до ріки й узялися Безвухого Гидоморду-Куріпочку зсаджувати з пахучих, — Докія чула їх аж біля себе! — золотавих динь.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: дієслово () |