Древослів

Словник Української Мови

  • зсипниця

    1. Спеціалізована сільськогосподарська будівля або її частина, призначена для зберігання та зсипання зерна (насипом).

    2. Застаріла назва для зерносховища аридного типу (елеватора).

    3. У техніці — пристрій у вигляді бункера, воронки або похилої поверхні для зсипання сипучих матеріалів (наприклад, зерна, цементу) в певному напрямку.

  • зсипник

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

    2. (заст.) Той, хто займається зсипанням зерна, працівник на зсипному пункті; відповідальна особа за приймання та зберігання зерна на елеваторі або хлібоприймальному пункті.

  • зсипний

    1. Який стосується зсипання, призначений для зсипання (насипних матеріалів).

    2. У складі власної назви: “Зсипний пункт” — спеціалізоване підприємство або місце для приймання, зберігання та первинної переробки зерна від сільськогосподарських виробників (колгоспів, радгоспів, фермерів).

  • зсипатися

    1. Збиратися, накопичуватися в одному місці, утворюючи купу, насип; скупчуватися.

    2. Про сипкі речовини (пісок, зерно, цукор тощо): переміщуватися, падаючи зверху вниз, і накопичуватися десь.

    3. Перен. зменшуватися в об’ємі, в’янути (про плоди, овочі); також про частини тіла: ставати менш повними, худнути.

    4. Розм. збиратися, сходитися купкою, групою (про людей).

  • зсипати

    1. Збирати, накопичувати щось сипке (зерно, пісок тощо) в одному місці, зазвичай у купу або в ємність.

    2. Пересипати щось сипке з одного місця або ємності в інше.

    3. (у розмовному вживанні) Зменшуватися в об’ємі внаслідок усадки, осідання (про сипкі речовини).

  • зсипання

    1. (у геології) Процес осідання, уплотнення та зменшення об’єму пухких гірських порід (наприклад, піску, глини) під власною вагою або під тиском вищележачих шарів, що призводить до утворення осадових порід.

    2. (у будівництві та ґрунтознавстві) Небажане осідання, просідання ґрунту або насипних матеріалів після їх укладання внаслідок втрати пористості, виходу води або динамічного навантаження.

    3. (переносно) Різке зменшення, спал, спад чого-небудь (наприклад, активності, інтенсивності).

  • зсипаний

    1. Який був зсипаний, тобто переміщений або зібраний сипанням у одне місце (про сипкі матеріали).

    2. Який має вигляд чогось зсипаного, зібраного у купу; купчастий, скупчений (переносно).

  • зсипальниця

    1. Жінка, яка займається зсипанням зерна або інших сипучих продуктів у мішки, засіки тощо; робітниця на зсипанні.

    2. Приміщення, споруда або спеціально обладнане місце на тіку, елеваторі, млині тощо, де відбувається зсипання (пересипання) зерна.

  • зсипальник

    1. Власна назва: прізвище українського походження.

    2. Історичний термін: особа, яка займалася зсипанням (пересипанням, переміщенням) зерна на току, елеваторі, пристані тощо; робітник, що працював на зсипанні зернових культур.

  • зсипальний

    Який стосується зсипання, призначений для зсипання чогось (переважно сипких матеріалів).

    У техніці: що має відношення до процесу або пристрою для переміщення сипких матеріалів (наприклад, зсипальний жолоб, зсипальна труба).