1. (у геології) Процес осідання, уплотнення та зменшення об’єму пухких гірських порід (наприклад, піску, глини) під власною вагою або під тиском вищележачих шарів, що призводить до утворення осадових порід.
2. (у будівництві та ґрунтознавстві) Небажане осідання, просідання ґрунту або насипних матеріалів після їх укладання внаслідок втрати пористості, виходу води або динамічного навантаження.
3. (переносно) Різке зменшення, спал, спад чого-небудь (наприклад, активності, інтенсивності).