Словник Української Мови
Буква
1. Збирати, накопичувати щось сипке (зерно, пісок тощо) в одному місці, зазвичай у купу або в ємність.
2. Пересипати щось сипке з одного місця або ємності в інше.
3. (у розмовному вживанні) Зменшуватися в об’ємі внаслідок усадки, осідання (про сипкі речовини).
Приклад 1:
І він зараз скочив на коня, побіг до свого управителя, викликав його з хати і на самоті нишком звелів йому розіслати слуг на усі чумацькі шляхи, переймати чумаків з мажами солі, закуповувати в їх сіль і зсипати її в здорові комори та повітки десь далеченько од палацу в місті, начебто задля війська. Настала спасівка.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”