• зсковзування

    1. Процес або дія за значенням дієслова “зсковзувати”; переміщення когось, чогось з певної поверхні вниз або зісковзування з неї.

    2. (переносно) Непомітний, поступовий перехід у гірший стан, відхід від принципів, норм або стандартів.

    3. (техн.) Рух одного елемента конструкції або механізму відносно іншого внаслідок недостатнього зчеплення або фіксації.

  • зсковзнутися

    1. Різко, швидко зісковзнути з чогось, зісхлизнути, втратити опору під ногами на слизькій поверхні.

    2. Переносно: раптово зійти з правильної, наміченої колії, допустити промах, помилку в діях або думках.

  • зсковзнути

    1. Різким рухом зісковзнути, зісхнути з чогось, втратити опору під ногами, руками або на чомусь іншому.

    2. Перен. Раптово змінити тему розмови, відхилитися від головного предмету обговорення.

  • зсковзний

    1. Який має властивість зсковзувати, зісковзувати, зсуватися з поверхні.

    2. (у лінгвістиці) Такой, що стосується зміни місця наголосу в слові при його відмінюванні або словозміні в сторону початку слова (про наголос).

  • зскоблюватися

    1. (про поверхню) Втрачати гладкість, рівність, пошкоджуватися внаслідок скобління або механічного впливу; ставати шорстким, зідраним.

    2. (перен., розм. про людину) Ставати роздратованим, втрачати спокій, терплячість; знервовуватися.

  • зскоблювати

    Зіскоблювати, зішкрібати щось з поверхні за допомогою різкого предмета (ножа, скребка тощо).

    Одержувати щось, зазвичай з труднощами або в невеликій кількості, шляхом таких дій (перен.).

  • зскоблювання

    1. Дія за значенням дієслова “зскоблювати” — видалення чогось шляхом скоблення, зішкрібання поверхневого шару.

    2. Результат такої дії — те, що зішкрібано, зіскоблено.

  • зскоблитися

    1. (про поверхню) Втратити гладкість, пошкодитися внаслідок скобління; стати шорстким, зідраним.

    2. (перен., розм.) Стати роздратованим, втратити спокій, знервуватися (зазвичай через неприємну розмову, конфлікт).

  • зскоблити

    1. Зіскоблюючи, зняти, очистити (поверхню чогось).

    2. Одержати, дістати скобленням, зішкрібанням.

  • зскоблений

    1. (про поверхню) Такий, що має сліди скобління, зішкрібання; пошкоджений або зрівняний за допомогою скобління.

    2. (перен., розм.) Дуже худий, з впалими щоками; зморщений, зіпсований (про обличчя).