1. (про тварин, особливо птахів) Збиратися докупи, тісно притискаючись одне до одного, щоб зігрітися або захиститися.
2. (переносно, розм.) Скупчуватися, тіснитися в одному місці (про людей).
Словник Української Мови
1. (про тварин, особливо птахів) Збиратися докупи, тісно притискаючись одне до одного, щоб зігрітися або захиститися.
2. (переносно, розм.) Скупчуватися, тіснитися в одному місці (про людей).
1. (рідк.) Збирати, зіскрібати щось з поверхні, зчищаючи або згрібаючи рухом, схожим на скребіння.
2. (перен., розм.) Зібрати, накопичити щось із зусиллям, часто поступово або з різних джерел.
Зскрібання — дія за значенням дієслова зскрібати; зішкрібання, зіскрібання, зішкрібка.
1. (розм.) Зібратися, накопичитися у невеликій кількості, зазвичай про гроші, кошти.
2. (перен., розм.) Зібратися, накопичитися (про явища, відчуття тощо).
1. (рідк.) Те саме, що зіскребти — зібрати, зішкребти щось з поверхні, очистити скребучи.
1. (про людину) Який має зморшки, зморшкувате обличчя; зморщений, зморшкуватий.
2. (переносно, про голос, звук) Нерівний, тремтячий, зриваний; сипкий, хрипкий.
1. (розм.) Зібратися, зійтися в одному місці швидко, раптово або несподівано (про групу людей або тварин).
2. (перен., розм.) Швидко і несподівано з’явитися, виникнути (про думки, почуття, спогади тощо).
1. Різким рухом переміститися з вищого місця на нижче, стрибком спуститися.
2. Швидко зійти, сповзти з чогось (наприклад, з коня, з воза, зі сходинки).
3. Перен. Різко зменшитися, впасти (про рівень, показники тощо).
4. Розм. Втратити певне становище, посаду; вибути з гри, змагання.
5. Розм. Зійти з теми розмови, відхилитися від головної думки.
1. Рухатися вниз по поверхні чогось, ковзаючи, зсуватися з місця під дією власної ваги або зовнішнього впливу.
2. Перен. Раптово переходити до якоїсь теми, стану або дії, часто негативного характеру (наприклад, до конфлікту, образу, примітивізму).
3. Розм. Поступово втрачати досягнутий рівень, погіршуватися, деградувати (про навички, якість роботи тощо).
1. Зсувати щось з поверхні, зісковзуючи; зіштовхувати, зсувати з місця.
2. (перен., розм.) Нехтувати, ігнорувати щось, уникати виконання обов’язків або відповідальності.