1. Втратити вологу, ставши сухим, твердим або зменшившись у об’ємі; засохнути.
2. Про частини тіла: стати дуже худим, виснаженим; зав’янути.
3. Перен. Про почуття, здатності: згаснути, зникнути, втратити силу.
-
зсохнутися
Втратити вологу, зволоженість, ставши сухим, твердим або зменшившись у об’ємі.
Про людину або частину тіла: сильно схуднути, стати дуже худим, виснаженим.
Перен. про почуття, здатність тощо: ослабнути, зав’янути, втратити силу або життєвість.
-
зсохнути
Втратити вологу, зволоження, стати сухим, зменшившись у об’ємі або змінивши форму; засихати.
Про частини тіла: стати худим, в’ялим, зморщеним через хворобу, виснаження або старість.
Перен. про почуття: згаснути, зникнути, втратити силу (про любов, бажання тощо).
-
зсохлість
1. Стан або властивість засохлого, висохлого; висохлість, сухість.
2. Медичний термін для позначення патологічної сухості шкіри або слизових оболонок, що виникає внаслідок порушення функції залоз.
-
зсохлий
1. Який втратив вологу, став сухим і твердим, зменшившись у об’ємі; засохлий, висохлий.
2. Про людину або частини тіла: дуже худий, виснажений, немов висохлий.
-
зсовуватися
1. Рухатися, переміщатися вниз або в бік, зсуваючись з попереднього місця; сповзати.
2. Поступово зміщуватися, з’їжджати (про ґрунти, шари порід тощо).
3. Збиратися, накопичуватися в одному місці, зсуватися докупи.
4. Розм. Поспішаючи одягати на себе якийсь одяг (частіше верхній).
-
зсовувати
1. Рухаючи, пересуваючи щось, зміщувати з місця, зіштовхувати вниз або в бік.
2. Збирати, накопичувати щось у одному місці, зсуваючи разом.
3. Розм. Поступово зменшувати, скорочувати, звужувати (наприклад, про час, простір).
-
зсовування
1. Дія за значенням дієслова “зсовувати” — переміщення чогось, зсув у певному напрямку, часто з невеликої висоти або з краю.
2. (у геології) Процес повільного або стрімкого зміщення мас гірських пород, ґрунту вниз по схилу під дією сили тяжіння; обвал, осип.
-
зсовуваний
1. (техн.) Такий, що може зсуватися або переміщатися вздовж певної поверхні чи напрямку, зазвичай у конструкціях механізмів, меблів тощо.
2. (перен., рідко) Такий, що може бути усунений, відсторонений від справ або посади; усувний.
-
зслизтися
1. Втратити опору, зісковзнути з чогось, зісковзнутися (про предмети, частини тіла тощо).
2. Перен. Втратити зв’язок із чимось, відійти від теми, перестати контролювати ситуацію.