1. (розм.) Зісковзнути, зіслізнути, пересуваючись по поверхні, що має низький коефіцієнт тертя (наприклад, по льоду, слизькому схилу).

2. (перен., розм.) Раптово змінити тему розмови, ухилитися від прямої відповіді на незручне питання.

1. Втратити опору, почати ковзати по поверхні, зісковзнути з чогось.

2. Перен. Поступово втрачати якість, ефективність або інтенсивність; погіршуватися, знижуватися.

1. Ковзнувши, зісковзнути з чогось, втратити опору на гладкій або слизькій поверхні.

2. Перен. Раптово змінити тему розмови, відхилитися від головного предмету обговорення.

3. Розм. Швидко і непомітно піти, втекти звідкись.

1. (розм.) Зсуватися, ковзати вниз, зісковзувати з чогось.

2. (перен.) Поступово втрачати чіткість, виразність, розмиватися (про риси обличчя, контури).

3. (перен., розм.) Втрачати виразність, індивідуальність, ставати менш помітним або зрозумілим (про почуття, враження, відмінності).

1. (техн.) Обробляти поверхню металу шліфуванням для надання їй гладкості або необхідної форми.

2. (розм.) Зношувати, стирати поверхню чогось внаслідок тертя або іншого впливу.

1. (про волосся, шерсть тощо) Випадати, вириватися, залишаючи лишені ділянки; ставати рідким через випадання.

2. (переносно, розмовне) Ставати меншим, втрачатися, зменшуватися в обсязі або кількості (часто про гроші, майно).

1. Зішкрібати, зіскубти щось з поверхні чогось; здирати, зчищати.

2. Розмовне. Витрачати, витягувати гроші у когось (часто з труднощами або поступово).

3. Розмовне. Сильно дорікати, лаяти когось; “здерти шкуру” у переносному сенсі.

1. Зібратися, зіщулитися, зморщитися (про тканину, шкіру тощо).

2. Зібратися докупи, зігнутися, зіщулитися (про частини тіла, особливо від холоду або страху).

3. Перен. Знерухомитися, зціпеніти, зіщулитися (про людину від сильного переживання).

1. Схопити, ухопити когось, щось, здебільшого з силою або різким рухом.

2. Завдати болю, вдаривши або різко схопивши (частіше за волосся, шкіру).

3. Розмовне. Швидко взяти, привласнити собі щось, захопити.