Словник Української Мови
1. (діал.) Невелика кількість сипкої речовини (наприклад, піску, цукру, борошна), що залишилася на дні посудини після її висипання або невеликий залишок чогось сипкого.
2. (діал., рідк.) Те саме, що “насипка” — невелика купка чогось сипкого, зібраного в одному місці.
1. Місце, де зсипають, зберігають зерно, інші сипкі продукти або матеріали; зерносховище, елеватор.
2. Те саме, що зсипання (застаріле); дія за значенням дієслова зсипати.
3. Кількість чого-небудь, що зсипано в одне місце; купа, насип.
Стати синім або набути синього відтінку (про предмети, поверхні, частини тіла тощо).
Про людину: набути синювато-блідого відтінку шкіри, зазвичай від холоду, хвороби, сильного страху або задишки.
1. Стати синім або набути синього відтінку, змінити колір на синій (про предмети, поверхні).
2. Стати синім від холоду, нестачі кисню або через інші фізіологічні причини (про шкіру людини, частини тіла).
3. Перен. Виділятися синім кольором серед оточення, виглядати синім (про віддалені або великі об’єкти, наприклад, гори, ліс на горизонті).
1. Який набув синього відтінку, став синюватим (переважно про колір шкіри внаслідок холоду, нестачі кисню або сильного удару).
2. Який став темно-синім, насичено-синім (про предмети, поверхні).
1. З боку внутрішнього простору чогось; з середини, із нутра.
2. З власного досвіду, від особи, що безпосередньо бере участь або спостерігає щось; від себе, від першої особи.
3. З прихованої, невидимої сторони; потаємно, неявно.
1. Збиратися, сходитися в одному місці з різних населених пунктів; селитися разом.
2. Заселятися, ставати заселеним (про територію, населений пункт).
1. (перехідне) Змушувати когось покинути житло, виселяти з помешкання; позбавляти когось житла.
2. (неперехідне) Покидати житло, виїжджати з помешкання; звільняти житлову площу.
1. (про людей) Зібратися, зійтися в одному місці, об’єднатися для спільного проживання або діяльності; сконцентруватися на певній території.
2. (перен., про явища, почуття) Зібратися, сконцентруватися в одному місці або в одній особі; нагромадитися.
1. (діал.) Зігнати, зібрати в одному місці (про тварин).
2. (перен., діал.) Зібрати, сконцентрувати когось або щось у певному місці.