• вищиреність

    1. Властивість за значенням прикметника “вищирений”; стан, коли щось випинається, виступає назовні, випнуте.

    2. Міра або ступінь випинання, опуклості чогось; опуклість, випуклість.

  • вищир

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.

    2. (рідко) Власна назва річки в Україні, правої притоки Лімниці, що протікає в межах Калуського району Івано-Франківської області.

  • гаснутися

    Втрачати свіжість, енергію, життєву силу; в’янути, слабшати.

    Втрачати яскравість, інтенсивність (про колір, почуття тощо); блякнути.

    Припиняти горіння, переставати світитися (про вогні, світло).

  • електролампа

    Електролампа — електрична лампа, пристрій для штучного освітлення, у якому електрична енергія перетворюється на світлову внаслідок нагрівання струмом тугоплавкого провідника (розжарювальна лампа) або електричного розряду в газах, парах металів (газорозрядна лампа).

  • вищипування

    1. Дія за значенням дієслова “вищипувати” — видалення чогось шляхом захоплення та виривання щипцями, пальцями або спеціальним інструментом (наприклад, вищипування бров, волосся, пір’я).

    2. У ботаніці — агротехнічний прийом, що полягає у видаленні пазушних бруньок (пагінців) або зайвих квіток на рослинах для спрямування поживних речовин до головних органів та підвищення врожайності (наприклад, вищипування пасинків у томатів).

    3. У музичній практиці — спосіб звуковидобування на струнних щипкових інструментах (наприклад, гітарі, бандурі), коли струну відтягують і відпускають пальцем, здебільшого вгору.

  • вищип

    1. Діалектне позначення для високої, звуженої ділянки поля, пасовиська або лісу, що видовженою смугою вдається в чужу територію; клин, виступ.

    2. У техніці та ремеслах — невелика виступаюча частина, виступ або виїмка на деталі, призначені для з’єднання з іншою деталлю; шип, паз, зуб.

    3. У ботаніці — застаріла назва пагона, пагінця, молодого паростка, який вищипують для розмноження рослини або формування крони.

  • гаснути

    1. Переставати горіти, світитися; втрачати полум’я, світло або силу вогню.

    2. Перен. Поступово слабшати, зникати, втрачати інтенсивність (про почуття, явища, звуки тощо).

    3. Розм. Про людину: втрачати сили, енергію, життєву активність; занепадати духом.

    4. Тех. Припиняти роботу, переставати функціонувати (про двигун, механізм).

  • електролазер

    Електролазер — технічна система, що поєднує джерело високої напруги (електрошокер) та потужний лазер для іонізації повітря та створення спрямованого каналу електричного розряду на відстань.

  • вищерблювання

    1. Власна назва (топонім) — історична назва місцевості на території сучасного міста Києва, що існувала до середини ХХ століття; розташовувалася в районі нинішньої площі Перемоги та початку Берестейського проспекту.

    2. Застаріла назва процесу або дії, пов’язаної з верблюдами (наприклад, розведення, утримання або використання), що вживалася в історичних текстах або в певних діалектах.

  • вищербленість

    1. Властивість або стан того, що є вищербленим; наявність вищербин, нерівностей, заглиблень на поверхні чогось.

    2. (Перен.) Недосконалість, неповнота, пошкодженість чогось (наприклад, процесу, явища, образу), що порушує цілісність або гармонію.