1. Комплекс заходів, спрямованих на запобігання проникненню, поширенню та впливу патогенних біологічних агентів (бактерій, вірусів, токсинів тощо) на людину, тварин, рослини та навколишнє середовище.

2. Сукупність технічних, організаційних та медико-біологічних засобів і методів, що забезпечують безпеку працівників у лабораторіях, медичних, фармацевтичних чи дослідних установах при роботі з біологічно небезпечними матеріалами.

3. Галузь знань і практичної діяльності, що вивчає та реалізує принципи біологічної безпеки на рівні держави, регіону чи окремого об’єкта.

1. Спеціально охоронювана природна територія, створена для збереження у природному стані типових або унікальних природних комплексів (біоценозів) з усією сукупністю їхніх компонентів, а також для вивчення природних процесів і явищ.

2. У широкому вжитку — природоохоронна установа або територія, основним завданням якої є охорона та дослідження різноманіття рослинного і тваринного світу (біорізноманіття).

1. Власна назва науково-дослідної станції Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, розташованої в Антарктиці на острові Галіндез (Аргентинські острови).

2. Загальна назва біологічних дослідних станцій, лабораторій або комплексів, що спеціалізуються на вивченні живих організмів та екосистем.

Біоетика — це міждисциплінарна галузь знань, що вивчає етичні, правові та соціальні проблеми, які виникають у зв’язку з розвитком біології, медицини та технологій, зокрема щодо життя, здоров’я, смерті людини, а також стану навколишнього середовища.

Біоетика — це система етичних принципів і норм, що регулюють діяльність у сфері охорони здоров’я, біомедичних досліджень, застосування біотехнологій та ставлення до живої природи.

1. Енергія, що виробляється, накопичується або вивільняється живими організмами або біологічними системами в процесі їх життєдіяльності; біологічна енергія.

2. Вид альтернативної енергії, що отримується з біомаси (рослинної або тваринної сировини, органічних відходів) шляхом її переробки (наприклад, спалювання, біохімічного чи термохімічного розкладання).

3. У паранаукових та езотеричних вченнях — гіпотетична життєва сила, енергетичне поле або потік, що, за уявленнями, існує в навколишньому просторі та в самих живі істотах, впливаючи на їхній стан і здоров’я.

Біоенерготерапевт — це людина, яка практикує біоенерготерапію, альтернативний метод оздоровлення, що базується на концепції впливу на біополе, енергетичні потоки або життєву силу організму пацієнта з метою відновлення енергетичного балансу та усунення хвороб.

Біоенерготерапевт — це спеціаліст (часто з немедичною освітою), який позиціонує себе як той, хто володіє вродженими або набутими здібностями до сприйняття, аналізу та корекції енергетичного стану людини, зазвичай без безпосереднього фізичного втручання.

1. Наукова дисципліна, галузь знань, що вивчає енергетичні процеси в біологічних системах (клітинах, тканинах, організмах) на молекулярному та клітинному рівнях.

2. Практична галузь енергетики, що займається виробництвом енергії (біопалива, тепла, електрики) з біологічної сировини органічного походження (біомаси), такої як деревина, сільськогосподарські відходи, енергетичні культури.

1. Фахівець у галузі біоенергетики — науки, що вивчає процеси перетворення та використання енергії в біологічних системах.

2. Практик, який займається виробництвом енергії (біопалива, біогазу, тепла) з біомаси рослинного або тваринного походження.

3. (У нетрадиційних вченнях) Людина, яка, на думку прихильників цих вчень, володіє здібністю сприймати, аналізувати або впливати на біополе живого організму.

Біоелектрохімія — це галузь науки на стику біології та електрохімії, що вивчає електричні явища та перетворення енергії в біологічних системах, а також застосовує електрохімічні методи для дослідження біологічних процесів.

Біоелектрохімія — це прикладна дисципліна, що займається створенням біоелектрохімічних пристроїв (наприклад, біосенсорів, біопаливних елементів), в яких використовуються біологічні макромолекули (ферменти, антитіла) або живі клітини для перетворення хімічної енергії в електричну та навпаки.

Міждисциплінарна наукова галузь на стику біології, медицини та електроніки, що вивчає електричні явища в живих організмах, а також створює електронні пристрої для взаємодії з біологічними системами (наприклад, для діагностики, протезування, моніторингу).

Технологічна сфера, що займається розробкою та виробництвом електронних приладів і систем, призначених для інтеграції з живими тканинами або організмами (біосенсори, нейроінтерфейси, кардіостимулятори).