біозаповідник

[biozɑpoʋidnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Біологія) –

    Спеціально охоронювана природна територія, створена для збереження у природному стані типових або унікальних природних комплексів (біоценозів) з усією сукупністю їхніх компонентів, а також для вивчення природних процесів і явищ.

  2. (Біологія) –

    У широкому вжитку — природоохоронна установа або територія, основним завданням якої є охорона та дослідження різноманіття рослинного і тваринного світу (біорізноманіття).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біозаповідник, р. біозаповідника, д. біозаповідникові, з. біозаповідник, о. біозаповідником, м. біозаповідникові, к. біозаповіднику

Більше записів