1. Властивість за значенням прикметника “вищирений”; стан, коли щось випинається, виступає назовні, випнуте.
2. Міра або ступінь випинання, опуклості чогось; опуклість, випуклість.
вищиреність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |