1. Такий, що викликає втрату морального духу, віри в успіх, призводить до розгубленості та втрати впевненості.
2. Такий, що підриває моральні засади, нищить моральність, веде до морального розкладу.
-
кесар
1. Титул давньоримських імператорів, що походить від прізвища Гая Юлія Цезаря (Caesar); монарх, володар.
2. У Східній Римській імперії (Візантії) — титул співправителя або спадкоємця престолу.
3. У церковнослов’янській та староукраїнській книжній традиції — вживається як синонім слова «цар» або для позначення римського імператора (наприклад, у тексті Євангелія: «Віддавайте кесареве кесареві, а Боже — Богови»).
-
керікс
Керікс — у Стародавній Греції: невеликий військовий корабель, що використовувався для розвідки та допоміжних завдань, зазвичай з одним рядом весел.
Керікс — у Стародавній Греції: вид кубка для вина з двома горизонтальними ручками, часто використовувався на симпосіях.
-
деморалізуватися
Втрачати моральну стійкість, внутрішню впевненість, мужність або волю до боротьби, опору; занепадати духом.
Розкладатися морально, втрачати моральні принципи, моральну чистоту.
-
деморалізувати
Позбавити моральних якостей, знизити чи зруйнувати моральний дух, зробити аморальним.
Підірвати чи послабити моральний стан, бойовий дух, волю до опору (про військо, суспільство тощо).
Привести в стан розгубленості, сум’яття, психологічної розбалансованості, позбавити впевненості.
-
керівничка
1. Жінка, яка очолює, управляє чим-небудь або керує діяльністю інших людей; начальниця.
2. Особа, яка є головою, лідером певної організації, установи, колективу.
3. Той, хто є провідником, наставником у певній галузі знань або діяльності.
-
керівничий
1. Який здійснює керівництво, управління чим-небудь; що має керівну, провідну роль.
2. Призначений для керування, управління чим-небудь (про органи, установи, посади тощо).
3. Стосовний до керівництва, пов’язаний з ним.
-
деморалізований
Який перебуває у стані втрати морального духу, віри у власні сили або можливість успіху; пригнічений, розгублений, зневірений.
Який позбавлений моральних принципів, морально розкладений.
-
керівниця
1. Жінка, яка очолює, управляє чим-небудь або керує діяльністю колективу, установи, підприємства тощо; начальниця.
2. Особа, яка є головою, лідером громадської організації, об’єднання, руху.
3. Той, хто є провідником, наставником у певній галузі знань, діяльності; наставниця, учителька.
4. Заст. Підручник, посібник, що містить основні відомості з якої-небудь галузі знань і вказує методику вивчення чи виконання чогось; інструкція, методичка.
-
керівницький
1. Який стосується керівника, належить йому або характерний для нього.
2. Призначений для керівників, пов’язаний з їх діяльністю.
3. Такий, що має здатність керувати, організовувати та спрямовувати діяльність інших; лідерський.