керівниця

1. Жінка, яка очолює, управляє чим-небудь або керує діяльністю колективу, установи, підприємства тощо; начальниця.

2. Особа, яка є головою, лідером громадської організації, об’єднання, руху.

3. Той, хто є провідником, наставником у певній галузі знань, діяльності; наставниця, учителька.

4. Заст. Підручник, посібник, що містить основні відомості з якої-небудь галузі знань і вказує методику вивчення чи виконання чогось; інструкція, методичка.

Приклади вживання

Приклад 1:
Так само вчинила і вельми партійна дама, керівниця нашої групи. Ставилися до нас у Вірменії дуже тепло, зі співчуттям.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |