Словник Української Мови
Буква
Особа, яка очолює колектив, організацію, установу або підприємство, здійснює керівництво, управління та відповідає за їхню діяльність.
Особа, яка керує технічним засобом, механізмом, транспортним засобом або процесом (наприклад, керівник робіт, керівник польотів).
Той, хто є провідником, наставником або визначає напрямок діяльності, розвитку в певній галузі (наприклад, керівник наукової школи, керівник дисертації).
Приклад 1:
Преложоний — керівник, начальник, директор, управитель («мій преложоний хоче, аби-м пристала на єго віру»). Пренумерата — передплата (на часопис).
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Бандера Степан (1908—1959) — керівник військово-терористичппх банд українських націоналістів в Західній Україні в 1943—1947 pp.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
« Х», «Y» та «Z» – це абсолютно різні моделі мотивації, орієнтовані на різний рівень потреб, і керівник відповідно до них повинен застосовувати досить різні стимули до праці. Вчений Г. Емерсон визначив дванадцять принципів продуктивності [59], а саме: 1) чітко поставлена мета; 2) здоровий глузд; 3) компетентна консультація; 4) дисципліна; Розділ 2.
— Котляревський Іван, “Енеїда”