директор

[dɪrɛktor] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Менеджмент) –

    Керівник підприємства, установи, організації або навчального закладу.

  2. (Менеджмент) –

    Член правління акціонерного товариства, який керує його поточною діяльністю.

  3. (Мистецтво) –

    Керівник художньої постановки (фільму, спектаклю), який визначає трактування і виконавську манеру твору; режисер.

  4. (Юриспруденція) –

    У деяких країнах — начальник, керівник поліції, департаменту, спеціальної служби тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. директори, р. директора, д. директорові, з. директора, о. директором, м. директорі, к. директоре

Походження слова (Етимологія)

Слово «директор» походить від латинського дієслова «dirigere», що означає «спрямовувати, вирівнювати». Від нього утворено дієприкметник «directus» — «прямий», а згодом і прикметник «directivus» — «скерований, впроваджений». Через посередництво німецької та французької мов (нім. Direktor, фр. directeur) це слово потрапило в українську мову. Спочатку воно означало «той, хто керує, спрямовує», а згодом набуло сучасного значення — «керівник підприємства, установи чи навчального закладу».

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Приклади з художньої літератури

  • Зайшли просто до директора.
    — Василь Симоненко
  • — Те що малий, нічого. — Директор обміряв мене поглядом, а я боявся і дихнути. Стояв і не дихав. — Ми йому підставку зробимо, щоб до верстата діставав. Але ж йому нема ще й п’ятнадцяти років…
    — Василь Симоненко
  • — Спасибі вам, чоловіче добрий! Директор глянув на неї суворо, подив у його очах зробився ще холодніший.
    — Василь Симоненко

Більше записів