Древослів

Словник Української Мови

провідник

Буква

1. Особа, яка проводить когось кудись, показує шлях або супроводжує в дорозі, часто у складних або незнайомих місцевостях.

2. Той, хто є ідейним натхненником, керівником або вказує напрям діяльності в певній галузі.

3. Фізичне тіло, середовище або матеріал, що здатне проводити електричний струм, теплоту або звукові хвилі.

4. Деталь, частина механізму або пристрою, що служить для спрямування руху, передачі зусилля або керування чим-небудь (наприклад, провідник рейки, провідник клапана).

5. У транспорті — службова особа, що супроводжує вагон, потяг або вантаж, а також обслуговує пасажирів у поїзді.

6. Застаріла назва професії кондуктора в громадському транспорті.

Приклади вживання

Приклад 1:
Скільки не вдивляйся в пустиню, не довідаєшся, як її можна здолати, і єдиний провідник по ній—-це кістки подорожніх, які загинули там». Проте ще надійніше ізолювали стародавніх китайців від цивілізованого світу незліченні кочові народи й племена, які широкою смугою оточували Китай.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Якщо провідник помі с- тити в зовнішнє електростатичне поле зовнE  , то на кожен вільний заряд діє сила зовнEqF1  = (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Провідник, що з’єднує негативн о заряджену обкладку першого та позитивн о заряджену обкладку другого конденсатора, можна розглядати разом з обкла дками як одне провідне тіло. Внаслідок явища еле к- тростатичної індукції вільні заряди цього тіла під дією поля прикладеної напруги перерозподіляються так, що на одній об- кладці з’являється негативний заряд q− , а на інший – позитивний q+ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів