Значення
-
Титул давньоримських імператорів, що походить від прізвища Гая Юлія Цезаря (Caesar); монарх, володар.
-
У Східній Римській імперії (Візантії) — титул співправителя або спадкоємця престолу.
-
У церковнослов’янській та староукраїнській книжній традиції — вживається як синонім слова «цар» або для позначення римського імператора (наприклад, у тексті Євангелія: «Віддавайте кесареве кесареві, а Боже — Богови»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кесар, р. кесаря, д. кесареві, з. кесаря, о. кесарем, м. кесареві, к. кесарю