Значення
- (Географія) –
Діалектне позначення для високої, звуженої ділянки поля, пасовиська або лісу, що видовженою смугою вдається в чужу територію; клин, виступ.
- (Техніка) –
У техніці та ремеслах — невелика виступаюча частина, виступ або виїмка на деталі, призначені для з’єднання з іншою деталлю; шип, паз, зуб.
- (Ботаніка) –
У ботаніці — застаріла назва пагона, пагінця, молодого паростка, який вищипують для розмноження рослини або формування крони.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вищип, р. вищипа, д. вищипові, з. вищип, о. вищипом, м. вищипі, к. вищипе