1. Діалектне позначення для високої, звуженої ділянки поля, пасовиська або лісу, що видовженою смугою вдається в чужу територію; клин, виступ.
2. У техніці та ремеслах — невелика виступаюча частина, виступ або виїмка на деталі, призначені для з’єднання з іншою деталлю; шип, паз, зуб.
3. У ботаніці — застаріла назва пагона, пагінця, молодого паростка, який вищипують для розмноження рослини або формування крони.