Словник Української Мови
Буква
1. Рідкісне діалектне позначення для матеріалу, тканини або шматка одягу, що зношений, старий або неякісний.
2. У переносному значенні — пусті, несуттєві розмови, балачки, часто з відтінком нудьги або беззмістовності; те саме, що базікання, теревені.
Приклад 1:
Матня одрізнявся од усього товариства і норовом, й окоЖиї* Який завтовшки, такий завбільшки; неповоротний, неохайний. Голова -величезна, обличчя татарське, кругле, як гарбуз, ноги короткі та товсті, як стовпці.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”