Древослів

Словник Української Мови

матня

[mɑtnjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Рідкісне діалектне позначення для матеріалу, тканини або шматка одягу, що зношений, старий або неякісний.

  2. У переносному значенні — пусті, несуттєві розмови, балачки, часто з відтінком нудьги або беззмістовності; те саме, що базікання, теревені.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. матня, р. матні, д. матні, з. матню, о. матнею, м. матні, к. матне

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘матня’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі словом ‘мати’. Спочатку воно означало ‘головна, основна частина’ чогось, зокрема стовбур дерева. Згодом набуло значення ‘мішкувата частина штанів’.
Споріднені слова:основа, стовбур, корінь

Більше записів