1. Властивість або стан того, що є вищербленим; наявність вищербин, нерівностей, заглиблень на поверхні чогось.
2. (Перен.) Недосконалість, неповнота, пошкодженість чогось (наприклад, процесу, явища, образу), що порушує цілісність або гармонію.
вищербленість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |