Словник Української Мови
1. Комплекс технічних, будівельних або організаційних заходів, спрямованих на зменшення рівня шуму, що проникає в приміщення або на територію, або на обмеження поширення звукових коливань від джерела.
2. Властивість матеріалів, конструкцій або пристроїв поглинати, відбивати або ізолювати звук, що забезпечує акустичний комфорт.
Призначений для захисту від шуму, для зменшення або поглинання звуку.
Прикметник, що стосується техніки, пристроїв або процесу фіксації звукових коливань для їх збереження та відтворення.
Прикметник, що характеризує об’єкт (студію, компанію, апаратуру), призначений для здійснення запису звуку.
Процес фіксування звукових коливань (музики, мови, шумів тощо) на певний носій інформації (механічний, магнітний, оптичний, цифровий) для їх подальшого зберігання та відтворення.
Результат такого процесу; зафіксована фонограма, аудіозапис.
1. Призначений для запису звуку, що стосується техніки, пристроїв або процесу фіксації аудіоінформації.
2. Пов’язаний із галуззю, технологією або мистецтвом запису звуку.
1. Призначений для запису звуку, що стосується техніки, пристроїв або процесу фіксації звукових коливань.
2. Пов’язаний із галуззю промисловості або діяльністю, що займається записом і відтворенням звуку.
Процес фіксації звукових коливань (музики, мовлення, шумів тощо) на певний носій (механічний, магнітний, оптичний, цифровий) для їх зберігання та подальшого відтворення.
Результат такого процесу — зафіксована на носії звукова інформація (фонограма, аудіофайл, платівка, касета тощо).
Галузь техніки та технологій, що займається методами та засобами запису та відтворення звуку.
1. Процес створення, запису або захоплення звукових сигналів, звукових ефектів, музики чи мовлення за допомогою технічних засобів (мікрофонів, записувальної апаратури тощо), особливо в контексті кіно-, відео- чи аудіовиробництва.
2. Технологічна операція або етап роботи на звукозаписному студійному обладнанні, спрямований на отримання первинного звукового матеріалу для подальшої обробки.
1. Розділ фізики, що вивчає закономірності запису звуку та його відтворення за допомогою різних технічних пристроїв і матеріальних носіїв.
2. Сукупність технічних методів і засобів, що застосовуються для запису та відтворення звуку; звукозапис.
3. Власна назва (з великої літери) конкретної фірми, студії, проєкту або серії видань у галузі звукозапису (наприклад, лейбл).
1. Графічне зображення звуків мови, що показує їх тривалість, висоту, силу та інші акустичні характеристики; візуальна модель звучання, отримана за допомогою спеціальних приладів (наприклад, спектрограми, осцилограми).
2. У фонетиці та мовознавстві — запис (часто комп’ютерний) звукових хвиль мовлення з метою їх подальшого аналізу.