Значення
- (Техніка) –
Процес фіксації звукових коливань (музики, мовлення, шумів тощо) на певний носій (механічний, магнітний, оптичний, цифровий) для їх зберігання та подальшого відтворення.
- (Техніка) –
Результат такого процесу — зафіксована на носії звукова інформація (фонограма, аудіофайл, платівка, касета тощо).
- (Техніка) –
Галузь техніки та технологій, що займається методами та засобами запису та відтворення звуку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукозапис, р. звукозапису, д. звукозаписові, з. звукозапис, о. звукозаписом, м. звукозаписі, к. звукозаписе