Значення
- (Техніка) –
Процес створення, запису або захоплення звукових сигналів, звукових ефектів, музики чи мовлення за допомогою технічних засобів (мікрофонів, записувальної апаратури тощо), особливо в контексті кіно-, відео- чи аудіовиробництва.
- (Техніка) –
Технологічна операція або етап роботи на звукозаписному студійному обладнанні, спрямований на отримання первинного звукового матеріалу для подальшої обробки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукодобування, р. звукодобування, д. звукодобуванню, з. звукодобування, о. звукодобуванням, м. звукодобуванні, к. звукодобування