звукографія

1. Розділ фізики, що вивчає закономірності запису звуку та його відтворення за допомогою різних технічних пристроїв і матеріальних носіїв.

2. Сукупність технічних методів і засобів, що застосовуються для запису та відтворення звуку; звукозапис.

3. Власна назва (з великої літери) конкретної фірми, студії, проєкту або серії видань у галузі звукозапису (наприклад, лейбл).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |