Значення
- (Лінгвістика) –
Графічне зображення звуків мови, що показує їх тривалість, висоту, силу та інші акустичні характеристики; візуальна модель звучання, отримана за допомогою спеціальних приладів (наприклад, спектрограми, осцилограми).
- (Лінгвістика) –
У фонетиці та мовознавстві — запис (часто комп’ютерний) звукових хвиль мовлення з метою їх подальшого аналізу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукограма, р. звукограми, д. звукограмі, з. звукограму, о. звукограмою, м. звукограмі, к. звукограмо