запис

1. Дія за значенням дієслова записати — фіксування, занесення інформації (тексту, звуку, зображення, даних) на який-носьь матеріальний або електронний носій для зберігання та подальшого використання.

2. Текст, дані, звук або зображення, що були зафіксовані в результаті такої дії; документ, файл, фонограма, відео тощо.

3. Коротка письмова нотатка, помітка, позначка, що робиться для пам’яті.

4. Офіційне документоване внесення відомостей до реєстру, списку, журналу обліку (наприклад, запис акта цивільного стану).

5. У музиці — позначення нотами музичного твору; партитура або її фрагмент.

6. В обчислювальній техніці — структурована одиниця даних (рядок, кортеж) у таблиці базі даних або файлі.

Приклади вживання

Приклад 1:
У книзі вражень відвідувачів я залишила запис — юнацьку клятву вірности Шевченкові й рідній культурі (нещодавно співробітниця Канівського заповідника Л. Чорна знайшла в старій книзі вражень мій запис і опублікувала його[1]). Університетські роки, ніде правди діти, якось не залишили по собі яскравих і глибоких вражень.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Справді, як казав Шевченко, «серце болить, а розказувать треба…» Хоч би що було, хай би які зміни погоди чекали надворі, намагається не допускати думок «упоперек» — хвороба задавнена і практично невиліковна… Запис від 17.10.1961: «Відкриває XXII з’їзд Хрущов. Яке піднесення!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
Запис-констатація: «Рішеннями XXI з’їзду КПРС тіло Сталіна, як таке, що не гідне знаходитися в мавзолеї Леніна, винесено й поховано під кремлівською стіною» (1961). Водночас не відчувається якоїсь глибини усвідомлення, немає категоричності, глибших уроків цього історичного волевиявлення.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |