звукозаписування

[zʋukozɑpɪsuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Процес фіксування звукових коливань (музики, мови, шумів тощо) на певний носій інформації (механічний, магнітний, оптичний, цифровий) для їх подальшого зберігання та відтворення.

  2. (Техніка) –

    Результат такого процесу; зафіксована фонограма, аудіозапис.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукозаписування, р. звукозаписування, д. звукозаписуванню, з. звукозаписування, о. звукозаписуванням, м. звукозаписуванні, к. звукозаписування

Більше записів