1. (мед.) Порушення координації рухів, при якому людина не може виконувати послідовність швидких цілеспрямованих дій різними частинами тіла, хоча окремі рухи їй доступні; симптом ураження мозочка або його зв’язків.

2. (психол.) Рідкісний стан, коли людина відчуває розрив між власним «Я» та тілом або ментальними процесами, що сприймаються як віддалені чи автоматичні.

Дистазія — у медицині: стан, при якому дві частини кістки, що в нормі зрощені, залишаються розділеними або розходяться, часто внаслідок незарощення хрящової просвітки (наприклад, лобкова дистазія після пологів).

Дистазія — у біології та анатомії: віддалення, розсування аномально далеко один від одного органів, частин тіла або структур, що зазвичай розташовані ближче.

1. Скорочене позначення дистрибутора — компанії або особи, яка займається оптовим закупівлем та подальшим розповсюдженням товарів виробника серед роздрібних продавців або кінцевих споживачів.

2. У музичній індустрії та шоу-бізнесі — скорочена назва дистриб’ютора, суб’єкта, що займається тиражуванням та поширенням аудіо-, відеопродукції, цифровим розповсюдженням творів.

3. У комп’ютерних технологіях — скорочене позначення дистрибутива, спеціально підготовленого пакету програмного забезпечення (наприклад, операційної системи), що призначений для встановлення.

Дисспермія — у хімії та фізиці: процес подрібнення речовини на дрібні частинки та їх розподіл (диспергування) в об’ємі іншої речовини, що призводить до утворення дисперсної системи (наприклад, суспензії, емульсії).

Дисспермія — у технології: технологічний процес отримання дисперсних систем шляхом механічного подрібнення (подрібнення в млині, емульгування тощо) твердих тіл або рідин.

1. (біол.) Стадія розвитку яйцеклітини під час мейозу, коли хромосоми розходяться та утворюють пухке ядро, подібне до стану профази мітозу.

2. (іст., міф.) У давньогрецькій міфології — одна з німф, дочка Океану та Тефіди, яку іноді ототожнюють з однією з гесперид.

Учасник диспуту, наукової або публічної дискусії, що відстоює певну позицію, точку зору.

1. Публічне обговорення наукових, літературних, суспільно-політичних тощо питань, де учасники виступають з обґрунтуванням своїх позицій; науковий або громадський суперечливий дебат.

2. У середньовічних університетах — один з основних видів навчальних занять, форма наукового спілкування та тренування в логічному мисленні, що полягала в суперечці на задану тему з дотриманням визначених правил.

Диспротромбія — медичний термін, що означає порушення згортання крові, спричинене дефіцитом або аномаліями протромбіну (фактора згортання крові II).

Диспротеїнемія — патологічний стан, порушення нормального співвідношення різних фракцій білків (протеїнів) у крові.

1. Відсутність пропорції, невідповідність у співвідношенні частин цілого, порушення правильних відносин між чим-небудь.

2. У статистиці, економіці та соціології — незбалансованість, порушення нормальних співвідношень між частинами, галузями, показниками тощо.