1. (біол.) Стадія розвитку яйцеклітини під час мейозу, коли хромосоми розходяться та утворюють пухке ядро, подібне до стану профази мітозу.
2. (іст., міф.) У давньогрецькій міфології — одна з німф, дочка Океану та Тефіди, яку іноді ототожнюють з однією з гесперид.