дистазія

[dɪstɑzijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Медицина) –

    Дистазія — у медицині: стан, при якому дві частини кістки, що в нормі зрощені, залишаються розділеними або розходяться, часто внаслідок незарощення хрящової просвітки (наприклад, лобкова дистазія після пологів).

  2. (Біологія) –

    Дистазія — у біології та анатомії: віддалення, розсування аномально далеко один від одного органів, частин тіла або структур, що зазвичай розташовані ближче.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дистазія, р. дистазії, д. дистазії, з. дистазію, о. дистазією, м. дистазії, к. дистазіє

Більше записів