Значення
- (Медицина) –
(мед.) Порушення координації рухів, при якому людина не може виконувати послідовність швидких цілеспрямованих дій різними частинами тіла, хоча окремі рухи їй доступні; симптом ураження мозочка або його зв’язків.
- (Психологія) –
(психол.) Рідкісний стан, коли людина відчуває розрив між власним «Я» та тілом або ментальними процесами, що сприймаються як віддалені чи автоматичні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дистаксія, р. дистаксії, д. дистаксії, з. дистаксію, о. дистаксією, м. дистаксії, к. дистаксіє