Словник Української Мови
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Горині, що протікає у Рівненській області.
2. (заст.) Назва села в Україні, що історично вживалася для населених пунктів, розташованих біля витоків річки або джерел (основ); також може траплятися як топонім.
1. Який має сніг, вкритий снігом; засніжений.
2. Який має ознаки снігу, нагадує сніг (за кольором, структурою тощо).
3. (переносно) Сивочолий, сивий (про волосся, голову).
Осніженість — стан, коли щось вкрите снігом; наявність сніжного покриву.
1. Покрити снігом, засипати снігом (про природу, місцевість тощо).
2. Переносно: вкрити щось білим, схожим на сніг (наприклад, сивиною, цвітом, білими плямами).
1. Покритися снігом, вкритися сніговим покривом (про землю, рослини, предмети).
2. Стати білим, наче сніг; вкритися чимось, що нагадує сніг (наприклад, сивиною, білим пухом).
1. Головна, найважливіша частина чого-небудь, на якій тримається, будується щось; сутність, суть.
2. У граматиці: частина слова без закінчення, що містить його лексичне значення.
3. Текстильна нитка, що йде уздовж тканини, паралельно її кромці; основа тканини.
4. Те саме, що підґрунтя (у 2-му знач.) — спеціально підготовлена поверхня для нанесення фарби, ґрунту тощо.
5. У хімії: речовина, що при взаємодії з кислотою утворює сіль.
1. (про місто, населений пункт, установу тощо) Створений, заснований, закладений у певний час, за певних обставин.
2. (перен., на чому) Такий, що має під собою підставу, обґрунтований, мотивований.
1. Власна назва українського видавництва, що спеціалізується на випуску підручників, навчально-методичної та наукової літератури, заснованого у 1992 році.
2. У техніці та будівництві — головна, несна балка, брус або інша подовжня конструкція, що служить опорою для всього каркасу споруди чи судна (синонім до “кіль” або “головна балка”).
3. У переносному значенні — основа, фундамент, найважливіша складова чогось.
1. Найважливіший, найсуттєвіший, що становить основу, суть чогось; головний, фундаментальний.
2. Такий, що становить більшу частину, більшість; переважаючий.
3. Справжній, дійсний, не другорядний; корінний (про населення, склад тощо).
4. У хімії: що має властивості основи, лужний.
1. Власна назва українського літературно-мистецького часопису, що видавався у Львові в 1933–1939 роках; також — назва однойменного літературного угруповання (об’єднання) того часу.
2. (заст.) Той, хто заснував, створив щось; фундатор, засновник.