основний

Значення

1. (Філософія) –

   Найважливіший, найсуттєвіший, що становить основу, суть чогось; головний, фундаментальний.

2. (Лінгвістика) –

   Такий, що становить більшу частину, більшість; переважаючий.

3. (Лінгвістика) –

   Справжній, дійсний, не другорядний; корінний (про населення, склад тощо).

4. (Хімія) –

   У хімії: що має властивості основи, лужний.

Правопис та відмінювання