Значення
- (Лінгвістика) –
Публічне обговорення наукових, літературних, суспільно-політичних тощо питань, де учасники виступають з обґрунтуванням своїх позицій; науковий або громадський суперечливий дебат.
- (Історія) –
У середньовічних університетах — один з основних видів навчальних занять, форма наукового спілкування та тренування в логічному мисленні, що полягала в суперечці на задану тему з дотриманням визначених правил.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. диспут, р. диспуту, д. диспутові, з. диспут, о. диспутом, м. диспуті, к. диспуте
Походження слова (Етимологія)
Слово «диспут» походить від латинського дієслова disputare, що означає «сперечатися, міркувати». Воно утворене за допомогою префікса dis- (що вказує на розділення або протилежність) та дієслова putare, яке означає «міркувати, вважати». Це дієслово, у свою чергу, пов’язують зі словом puteus («яма, колодязь») або pavire («утоптувати, трамбувати»), а також виводять від putus («чистий»), що споріднене з purus («чистий»). В українській мові слово «диспут» з’явилося у XVI столітті, ймовірно, через польське або німецьке посередництво. Спочатку воно означало наукову дискусію або публічний захист тез, і це значення збереглося донині.