1. Дія за значенням дієслова “зраджувати”; вчинок, поведінка зрадника, зрадницька дія.
2. Зрадницьке ставлення до когось або чогось, невірність, віроломство.
-
зрадник
1. Той, хто вчинив зраду, порушив вірність кому-, чому-небудь; той, хто зрадив когось або щось.
2. Той, хто видає когось, повідомляє про щось іншим, порушуючи обіцянку чи довіру; той, хто діє нечесно щодо когось.
3. (у переносному значенні) Той, хто відступає від своїх переконань, ідеалів або спільної справи.
-
зрадний
1. Який стосується зради, містить у собі зраду; такий, що виражає зраду або спричиняє її.
2. Який чинить зраду; невірний, віроломний (про людину).
-
зрадливість
Властивість за значенням зрадливий; схильність до зради, віроломства.
-
зрадливо
1. Обманом, віроломно, нечесно, з наміром обдурити когось або порушити обіцянку, довіру.
2. Так, що виявляє зраду або віроломство; зрадницьки.
-
зрадливиця
1. Жінка або дівчина, яка схильна до зради, вчинку зради; та, що зраджує когось або щось.
2. (переносно) Про явище, обставину або річ, що призводить до несподіваних негативних наслідків, підводить або обманює очікування.
-
зрадливий
1. Схильний до зради, невірний, що порушує вірність, обіцянки чи присягу.
2. Такий, що містить у собі загрозу, небезпеку, яка не помітна зразу; підступний, обманливий.
3. Про поверхню, предмет тощо: такий, що не витримує ваги, легко руйнується, ламається; ненадійний.
-
зрадливець
1. Той, хто схильний до зради, зраджує або може зрадити; віроломна людина.
2. (переносне значення) Той, хто чинить обман, не виправдовує довір’я; обманщик.
-
зрадитися
1. (док., перех.) Відкрити, виявити себе, свої почуття, думки, наміри тощо, переставши їх приховувати; виявитися, проявитися.
2. (док., перех.) Стати помітним, очевидним; видати себе чимось (про почуття, стан, властивість тощо).
3. (док., перех.) Розкрити свої таємні плани, наміри, видати когось; зробити зраду.
-
зрадити
1. Порушувати вірність комусь або чомусь, відступати від своїх переконань, обов’язків, зобов’язань.
2. Видати когось, розкрити таємницю, вчинити зраду щодо когось.
3. Розчарувати, не виправдати чиїхось сподівань, надій (переносне значення).