1. Дія за значенням дієслова “зраджувати”; вчинок, поведінка зрадника, зрадницька дія.
2. Зрадницьке ставлення до когось або чогось, невірність, віроломство.
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “зраджувати”; вчинок, поведінка зрадника, зрадницька дія.
2. Зрадницьке ставлення до когось або чогось, невірність, віроломство.
Приклад 1:
ганебне суспільне явище: купівля-продаж виборчих голосів; в переносному розумінні — зрадництво, запроданство. Ц а й г — дешева фабрична бавовняна тканина; цайговий — із такої тканини.
— Зеров Микола, “Камена”