1. Прислівник до слова “зрадницький”; так, як властиво зраднику; вороже, невірно, із зрадою.
2. У значенні присудкового слова: свідчить про вчинок, що містить зраду, або про ставлення, сповнене зради.
зрадницьки
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Про християнство, що зрадницьки пожерло Рим, але й само було переможене від нього в Ренесансі. Про свого улюбленого Луція Аннея Сенеку, виховника Неронового, гнаного підступами й інтригами незрівнянного філософа, засудженого на страту й померлого від власної руки, перетявши вену, як і личить мудрецеві; про його трагедії, єдині, що дійшли до нас від римлян, про його Dialogi, з яких De providentia[3] він міг цитувати напам’ять.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: прислівник () |