Словник Української Мови
Буква
1. Який відчуває голод, потребує їжі; той, що не наївся.
2. Який викликаний голодом, спричинений браком їжі.
3. Позбавлений достатньої кількості їжі, харчів; такий, що характеризується нестачею продовольства.
4. Переносно: який відчуває сильну потребу, прагнення чогось, ненаситний у чомусь (наприклад, голодний до знань).
5. Про погляд, вираз очей тощо: який виражає сильне бажання, нетерпіння або жадібність.
Приклад 1:
Годинами просиджуючи за своїм столиком у пропахлій вином та маріхуаною півтемряві «Третього світу», він, наче голодний кіт, зустрічав і проводжав зажуреним коротко зорим поглядом кожну з’яву преслічної діонісійки, яка, натомість, залишалася до нього сливе байдужою, іноді, щоправда, підносячи келих дармового червоного іміґлі- коса. Стах чимраз глибше занурювався в меланхолійне заціпеніння, дедалі більше переконуючись у своїй цілко витій непотрібності нікому на цім світі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
I не тому, що був голодний, а щоб не пропало. Вiн неспокiйно клiпав очима, вiчно смiявся i повертав на всi боки широкий вид з густим ластовинням.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
А то так воно — не євши… Роман i сам був голодний… — А гдє б тут можна купить чого закусить?
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”