Словник Української Мови
Буква
1. (док., перех.) Відкрити, виявити себе, свої почуття, думки, наміри тощо, переставши їх приховувати; виявитися, проявитися.
2. (док., перех.) Стати помітним, очевидним; видати себе чимось (про почуття, стан, властивість тощо).
3. (док., перех.) Розкрити свої таємні плани, наміри, видати когось; зробити зраду.
Приклад 1:
Я вже кілька день носила їх у своїм серці, леліяла і берегла, як свої найсвятіші святощі, і пильнувала, як ока в голові пильнувала, щоб не зрадитися з тим своїм скарбом перед тобою. Щоб навіть надмірний блиск моїх очей не зрадив перед тобою те, що там горіло, та ясніло, та іскрилося в моїй душі.
— Франко Іван, “Мойсей”