1. Порушувати вірність комусь або чомусь, відступати від своїх переконань, обов’язків, зобов’язань.
2. Видати когось, розкрити таємницю, вчинити зраду щодо когось.
3. Розчарувати, не виправдати чиїхось сподівань, надій (переносне значення).
зрадити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І в цьому — на рівні інтуїтивному, при всьому тверезому дорослому аналізові Тичини як «феномену доби» — я не могла зрадити маминої душевної схильности й маминого трепетного чуття — воно таки перелилося в мене, що вповні засвідчують мої спогади про Тичину «З любов’ю і болем». Пізнаю в маминих літературних уподобаннях свої, які викристалізувалися уже в зрілому віці, зокрема любов до літератури мемуарно-документальної (щоденники, спогади, листи).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Я мусила три хвилини мовчати, щоб упоратися з собою і не зрадити себе голосом. j) У приміщенні монастиря, звичайно ж, нікого не було і нічого не відбувалося.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: дієслово () |