Словник Української Мови
1. Дієслово, що означає: довгим біганням досягти бажаної фізичної форми, натренувати себе для бігу на певні дистанції або покращити витривалість.
2. (Розм.) Втомитися від тривалого або інтенсивного бігу, втратити сили після бігу.
3. (Перен., розм.) Провести значний час у біганині, клопотах, турботах, часто з відтінком значного втомлення від цієї метушні.
1. Розв’язатися, розпуститися (про шнурки, мотузку тощо, що були туго затягнуті або зав’язані вузлом).
2. Перен. Розстебнутися, розкритися (про одяг, взуття).
3. Розм. Розслабитися, втратити зібраність, дисциплінованість.
1. Відбігти, відійти бігом від когось або чогось, залишити когось, щось позаду.
2. (перен., розм.) Швидко відбутися, пройти, завершитися (про час, подію).
1. Такий, що має розв’язані, розпущені або зняті шнурки (про взуття, одяг тощо).
2. Переносно: розстебнутий, розхристана, що має неохайний, недбалий вигляд (про одяг або людину в такому одязі).
1. (про тварин, переважно про коней) Набігатися, втомитися від бігу; також набути певних навичок або звички під час бігу.
2. (переносно, розмовне) Довгим перебуванням у русі, метушні або активній діяльності досягти бажаного стану, набути досвіду; «відбігати» свій термін, відпрацювати.
1. Дія за значенням дієслова “розшнуровувати” — розв’язування, розпускання шнурів, шнурівки на взутті, одязі тощо.
2. У переносному значенні: послаблення, зменшення щільності, суворості або контролю; процес, коли щось стає менш організованим або зв’язаним.
1. Відкидати щось як непридатне, неякісне або невідповідне певним вимогам під час перевірки, сортування чи оцінювання.
2. У техніці, виробництві: визнавати деталь, виріб, матеріал бракованим, що не підлягає використанню.
3. У сільському господарстві, тваринництві: не залишати на плем’я чи для подальшого розведення; відсіювати непродуктивні екземпляри.
1. Розв’язувати, послаблювати або знімати шнурівку (на взутті, одязі тощо).
2. Перен. Розпускати, розкріпляти щось туго зв’язане або стягнуте.
1. Бути відбракованим, визнаним непридатним, невідповідним певним вимогам або стандартам (про предмети, товари, сировину тощо).
2. Бути відкинутим, не прийнятим унаслідок критичного розгляду, оцінки або перевірки (про ідеї, пропозиції, роботи).
3. У техніці та промисловості: отримувати статус браку, виходити з ладу або мати дефекти, що роблять об’єкт непридатним для подальшого використання.
1. (діал.) Повільно, з труднощами дійти, добратися кудись; ледве дійти.
2. (перен., діал.) Ледве, з великими труднощами досягти чогось, добитися чогось.